0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Пороги для ламината невидимые

Ламинат «Сосна Битон» 33 класс толщина 8 мм с фаской 2.22 м²

Ламинат

Товар находится в неверной категории? Нажмите на ссылку и мы подберем для товара правильную категорию.

788 руб. / кор.
В наличии
+7 Показать номер
Отправить сообщение
Запрос звонка
Характеристики
Производитель
KRONOSTEP
Водостойкость
Цветовая палитра
Серый / Серебристый
Основной материал
Страна производства
Россия
Класс износостойкости
Класс 33
Тип упаковки
Коробка
Тип продукта
Ламинат
Количество плашек в упаковке
Класс пожарной безопасности (российский стандарт)
Основные преимущества
Скорость и простота укладки
Пропитка замков
Отсутствует
Класс
Толщина (мм)
Ширина (см)
Длина (см)
128.5
Количество фасок
Количество в упаковке (в м²)
Совместимо с подогревом пола низкой температуры
Цвет
Сосна Битон
Вес, кг
Описание

Любой, кто раздумывает, на каком полу он хочет в дальнейшем жить, может со спокойной совестью решаться на ламинированный пол KronoOriginal®. Преимущества очевидны: стильный дизайн, долговечность, высокая износостойкость и простота в уходе. Ламинату нечего стыдиться сравнения с другими напольными покрытиями, даже наоборот: техника производства ламинированного пола ушла далеко вперед и гарантирует стиль и качество, которые можно увидеть. Ламинат соединяет в себе сразу несколько преимуществ, которые Вам едва ли сможет предложить другое напольное покрытие. После ознакомления со всеми преимуществами KronoOriginal® не возникает вопрос: почему именно ламинат? Выбор очевиден в пользу крепкого и износостойкого пола.

Преимущества:

  • Прочность: на удар, на стук и на давление. Устойчивость к царапинам и стиранию благодаря особенно твердому качественному покрытию поверхности.
  • Стойкий: точечные нагрузки, например, от тяжелой мебели, не наносят вреда ламинату KronoOriginal®, обычно от них вмятин не остается.
  • Жароустойчивый: ламинат KronoOriginal® является трудновоспламеняемым.
  • Светостойкость: ламинат KronoOriginal® не выгорает на солнечном свете и не выцветает – он устойчив к УФ-лучам.
  • Естественность: ламинат KronoOriginal® на 90% состоит из древесины, полученной из устойчивых лесных хозяйств.
  • Простота в укладке: быстрота и легкость укладки благодаря защелкивающимся замкам KronoOriginal® TwinClic
  • Гипоаллергичность: у пыли, кожных чешуек и волос никаких шансов спрятаться
  • Теплопроводность: подходит для водяного напольного отопления
  • Долговечность: срок эксплуатации в жилом помещении от 15 до 20 лет
  • Интегрированная система Aqua Stop: пропитанные несущие плиты HDF прекрасно защищают от набухания
  • Идеальная точность: высокотехнологичное производство позволяет делать невидимые швы, гарантирующие защиту от влажности и грязи, точность и естественный рисунок укладки.

Отзывы
Ещё ищут
У нас покупают

  • Пуско зарядное устройство telwin energy 1000 start
  • Насос вихрь дн 400
  • Полипропилен первичный гранула
  • Крепежные карабины
  • Часы Ford
  • Курок газа
  • Маска для губ
  • Ноутбуки с SSD Dell
  • Грибок канализационный
  • Почтовое оборудование
  • Почетная грамота
  • ГАЗ 66 дизель
  • Счеты
  • Оптом сок
  • Брезентовые перчатки

Ламинат в вашем регионе

Поставщик

Обслуживание

100% положительных из 15 отзывов за год
15 отзывов за всё время
100% обработанных заказа из 77 за год
Заказ обрабатывается в среднем за 2 дня

Достижения
Подтвержденная компания
Актуальная информация
Оплата

  • Наличными
  • Безналичный расчёт
      Подробнее о оплате

    Доставка

    • Курьером
    • Транспортной компанией

    Ламинат «Сосна Битон» 33 класс толщина 8 мм с фаской 2.22 м²

    Ламинат

    788 руб. / кор.
    В наличии
    +7 Показать номер
    Отправить сообщение
    Запрос звонка

    • Информация
    • О проекте
    • Пользовательское соглашение
    • Политика конфиденциальности
    • Оферта на оказание услуг
    • Отзывы о портале
    • Служба поддержки
    • Информационные партнеры
    • Покупателям
    • Регистрация покупателя
    • Каталог товаров и услуг
    • Каталог компаний
    • Рейтинг компаний
    • Добавить закупку
    • Как совершать покупки
    • Правила безопасных покупок
    • Вопросы и ответы
    • Продавцам
    • Регистрация компании
    • Тарифные планы
    • Реклама на сайте
    • Конструктор магазинов
    • Участвовать в закупках
    • Правила размещения
    • Справка и FAQ
    • Категории
    • Потребительские товары
    • Транспорт
    • Металлы, металлопрокат
    • Строительство
    • Оборудование
    • Сырье и материалы
    • Сельское хозяйство
    • Химия
    • Услуги

    © PromPortal.su, 2023
    Использование сайта, означает согласие с пользовательским соглашением. Оплачивая услуги на сайте, Вы принимаете оферту на оказание услуг.

    Источник

    Олег відкрив двері у хату і здивовано застиг на порозі. – Я до вас відпочити приїхав! – казав своїй матері його дорослий син Василь. – А якщо допомога потрібна, то так і кажіть – приїжджай працювати! – Васильку, ну ти чого? – ахала і охала дружина Олега, Марія. – Та я ж так, та я ж нічого такого… Василь раптом встав з-за столу і вискочив на вулицю, схопивши з гачка свою куртку. – Щось наш Василько не в настрої, що ти сину вже наговорила? – запитав Олег у дружини. Він не міг зрозуміти, що це відбувається

    Олег відкрив двері у хату і здивовано застиг на порозі.

    – Я до вас відпочити приїхав! – казав своїй матері дорослий син Олега Василь. – А якщо допомога потрібна, то так і кажіть – приїжджай працювати!

    – Васильку, ну ти чого? – ахала і охала дружина Олега Марія. – Та я ж так, та я ж нічого такого…

    Василь раптом встав з–за столу і вискочив на вулицю, схопивши з гачка свою куртку.

    – Щось наш Василько не в настрої, що ти сину вже наговорила? – запитав Олег у дружини.

    Він не міг зрозуміти, що це щойно було.

    Марія підібгала губи, поклала вафельний рушник на стіл і сіла навпроти чоловіка.

    – У тебе спина слаба, а скоро садити треба на городі, тільки й сказала, щоб допоміг із теплицею…

    – Допоміг?! – Василь застиг від обурення. – Він на двох роботах гарує, щоб за квартиру в виплачувати. Думаєш це легко? Ми з тобою цю хату будували сорок років тому, нам усі родичі допомагали, тут натовп був. А ти! Не легше, Маріє, їм зараз, не легше…

    Марія відвернулась до вікна і підібгала губи.

    Будували будинок, справді, мало не всім селом, і з інших районів приїжджали помічники.

    Весело, задерикувато, тоді й втома відчувалася, здавалося, можна гори звернути після важкого трудового дня.

    Поспіхом вечеряли і йшли гуляти вулицями чи слухати музику.

    – Тобі, Олеже, не двадцять п’ять і я вже не молода. Діти виросли і полетіли з дому, помічників, як бачиш, ми з тобою не виростили.

    – Покликала відпочивати, от і нехай він відпочиває. Навіщо було обманювати? Хитруєш все, хитруєш, ех! Мені всі вуха продзижчала – хоч би погостювати приїхали. Ось! Приїхав! Нехай гостює! А те, що онуків не привіз, то слабі вони.

    Це раніше, Марійко, ми поспішали подорослішати, толком юності у нас не було. То збирання врожаю, то ще щось, а зараз інакше покоління зростає.

    Ми поспішали здобути знання, бо знали – ось диплом, ось верстат і працюєш на одному підприємстві, доки на пенсію не пішов.

    А зараз? Та онукам нашим, може, дві–три, а то й більше професій доведеться освоїти і купу місць змінити. Інакше все зараз, Маріє. А ти тут зі своєю теплицею…

    – Знову ти, Олеже, розмову в інше русло відвів, та так спритно, що я себе винною відчула. А всього на всього сина попросила теплицю перекрити.

    – Знову ти за своє! Що ти зі своєю теплицею вчепилась? Та ти працюватимеш все літо, а потім будеш усім сусідам овочі ці роздавати, бо виросте стільки, що відер та ящиків не вистачає зберігати. Мені твої помідори до серпня так набриднуть, що не дай Боже. Ти і сік з томатів, і салат з огірками та помідорами, і томатний суп і хліб печеш…

    – Та ну тебе, – ображено махнула рукою Марія.

    – А що не правий я хіба?

    Олег махнув натрудженою рукою у відповідь і теж, взявши куртку з гачка, вийшов слідом за сином на подвірʼя.

    На веранді було прохолодно. Сонце вдень добре нагрівало скло, але будинок залишався холодним. Син сидів на лавці.

    Олег сів поруч із ним.

    Василь уже давно наздогнав і перегнав батька і в зрості, і у фізичній формі. Його темного волосся поки не торкнулася сивина, чому Олег був особливо радий. Він ніжно подивився на сина.

    – Я не пам’ятаю свого дитинства, – почав він. – Дитинства у буквальному значенні цього слова. Я пам’ятаю косовицю, нічну, важку працю від світанку і до заходу сонця. – Олег усміхнувся. – До школи відпочивати ходили.

    Діда не пам’ятаю, бо його вже на той час не стало, як і бабці. І знаєш, я радий, що твої діти мають це дитинство.

    Є можливість приїхати в село, щоб просто відчути себе дитиною. Сходити з дідом на риболовлю, кататися на велосипеді широко розкинувши руки, наїстися млинців, таких жирних, що руки масні, пиріжків домашніх… Я радий, що дожив, що можу всьому цьому радіти та радувати твоїх дітей. І нічого з цією теплицею не станеться, переживе! – батько обійняв сина. – Ходімо до хати, холодно ще на лавці сидіти.

    – Перепочити я хотів, перезавантажитися, чи що, – сказав Василь. – Все біжимо ми, біжимо кудись. На роботі завжди завал, купа справ. Діти слабі, шум, гам, вдихнути на повні груди не можу, втомився я, батьку.

    – Розумію, сину, тому ти на матір не ображайся, вона якнайкраще хоче, але не завжди розставляє пріоритети. У неї своє завдання – город посадити, закруток накрутити. Це теж звичка. Сорок років крутила, вирощувала все тоннами, – засміявся батько.

    – На наступних вихідних приїдемо всі разом, з дітьми – нехай няньчиться, Юля теж обіцяла приїхати. З Мишком удвох швидко спрацюємося, він начебто нічого такий.

    – Так, непоганий чоловік у твоєї сестри. Балакучий тільки, а так рукастий.

    Василь засміявся і полегшено зітхнув.

    – Ходімо чай пити, бо мати зараз почне смикати…

    – Ага, – син теж підвівся з лавки.

    – Марійко, а чи немає в тебе чогось міцнішого за чай? Нам теплицю обговорити треба, як її перекривати.

    Мати повеселішала, прибрала зайві тарілки зі столу, дістала банку маринованих огірків і подала до столу.

    – Є, звісно, зараз, мої любі!

    Через тиждень, як і обіцяв, приїхав на вихідні у п’ятницю ввечері до батьків Василь із сім’єю.

    В суботу вранці весело загомоніла у дворі сестра, яка приїхала з чоловіком.

    Загудів будинок і подвір’я, яке бачило за свої сорок років багато всього. І закипіла робота на городі, і зашипіли на сковороді млинці, і дітлахи почали тягати зі столу пиріжки, з яйцем і зеленою цибулькою.

    Недавні записи

    • Анатолій приїхав до будинку тещі, припаркував машину. – Ангеліна Петрівна! – вигукнув Анатолій біля воріт. – Біжу. Чого не заходиш? Проходь, – сказала теща, вийшовши зустрічати зятя. – Я не довго. Розвантажуся і додому, – сказав Анатолій, відкрив багажник і почав діставати звідти якісь мішки. – А це ще що? – не зрозуміла Ангеліна Петрівна. – А ви подивіться і все зрозумієте! – єхидно сказав Анатолій. Ангеліна Петрівна відкрила один мішок, заглянула всередину і аж очі вирячила від здивування
    • Вадим повернувся додому, зайшов на кухню і побачив дружину, з мокрими від сліз очима. – Надя, що сталося? – захвилювався він. – Щось з хлопчиками? – У них все гаразд. Правда, не знаю, як вони сприймуть звістку про зраду батька, – схлипнула Надія. – Про яку зраду ти говориш, Надю? Що взагалі відбувається? – не зрозумів Вадим. – Ось дивись! – Надія відкрила на телефоні якесь фото і простягла його чоловіку. – І що означає ця фотографія? – запитав чоловік глянувши на фото. – А ти придивись уважніше! – єхидно сказала Надя. Вадим придивився до фото і застиг від побаченого
    • Ольга повернулася додому з повними пакетами продуктів, швидко виклала все в холодильник і взялася варити борщ. Приготувала, накрила стіл, покликала Миколу до столу. – Дякую! Було дуже смачно! – сказав він пообідавши. – Слухай, Миколо! Я в місті сукню бачила… і туфлі…, – раптом сказала Оля. – І що? – Микола перевів погляд на жінку. – Ну я хочу їх собі купити, – тихо сказала вона. І тут Микола засміявся. Сміявся довго, а вона з хвилюванням дивилася на нього, нічого не розуміючи. Ольга навіть уявити не могла, що відповість на її прохання чоловік
    • Людмила смажила чебуреки, коли з роботи повернувся чоловік. Олег зайшов на кухню, сів за стіл. – Ще трохи і будемо вечеряти, – усміхнулася Люда. Олег мовчав. – Щось сталося на роботі? – поцікавилася вона, помітивши, що чоловік дивно виглядає. – Ні. На роботі все добре. Але дещо таки сталося. У нас з тобою сталося, – тихо сказав Олег. – Ти про що? – не зрозуміла Людмила. – Ми розлучаємося! Я все знаю! – раптом вигукнув чоловік і поклав на стіл якийсь листок у файлику. Людмила взяла його, переглянула і застигла від побаченого
    • Олег зайшов на кухню і став на порозі. Його дружина Оксана якраз помила посуд і висипала в мийку картоплю з пакета. Олег озирнувся, хмикнув, сів за стіл і з серйозним виглядом глянув на дружину. – Ти щось хотів? – поцікавилася Оксана, починаючи чистити картоплю. – Я не зрозумів, Оксано, а ти що оце робиш? – запитав Олег. – Картоплю чищу… – сказала Оксана. – Я бачу, що картоплю чистиш, – продовжував чоловік. – А що я тебе просив зробити? Оксана здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

    Источник

    У двері хтось подзвонив. На порозі стояла дівчина — з дитиною в руках. » Це син вашого чоловіка

    У двері хтось подзвонив. На порозі стояла дівчина — з дитиною в руках. » Це син вашого чоловіка

    Марія Петрівна прибирала в квартирі, коли пролунав дзвінок у двері. Вона подивилася у вічко. Біля дверей стояла незнайома дівчина з немовлям в руках. Марія Петрівна, відчинивши двері, запитала: — Дівчина, вам кого? — Мені потрібна Марія Петрівна, — відповіла незнайомка. — Ну, проходьте, — запросила господиня квартири дівчину. — Мене Христина звуть, — представилася дівчина, опинившись в квартирі. — І що у вас за справи до мене, Христина? — поцікавилася Марія Петрівна. — Ви вже вибачте мене за те, що потурбувала, але я більше не можу мовчати, — сказала дівчина і зробила паузу. — Ну так говоріть вже, говоріть, я вас слухаю. — Ця дитина, що у мене на руках, він не тільки мій, він ще й дитина вашого чоловіка. Христина знову зробила паузу, немов очікуючи реакції Марії Петрівни на її слова. Але Марія Петрівна, залишаючись незворушною, вимовила: — Дуже цікаво, а подробиці можна.

    — Я працюю в офісі вашого чоловіка. Але зараз я звичайно в декретній відпустці, — продовжила свою розповідь Христина, — ваш чоловік залицявся до мене, обіцяв одружитися. Він навіть купив мені квартиру, де ми з ним продовжуємо зустрічатися. І ось тепер, після народження дочки, він заявив, що йому складно піти від дружини. — Ну, а від мене то ви що хочете? — перебила дівчину Марія Петрівна. — Невже ви не розумієте, — почала заводитися дівчина, — що він не любить вас, а живе з вами тільки з жалості. Залиште його, не заважайте нашому щастю. — Дівчинка, а можна дізнатися скільки вам років? — Мені двадцять шість. — Христина, невже вам потрібен чоловік, який за віком годиться вам у батьки? — Уявіть собі потрібний. І я йому потрібна. І все у нас буде добре, якщо ви не будете нам заважати. — Христина, я вас почула, знову перервала дівчину Марія Петрівна, — спробую вам допомогти. Христина очікувала від Марії Петрівни все, що завгодно, але тільки не такого повороту подій.

    Допомогти тієї, яка фактично забрала у неї чоловіка — цього вона не могла зрозуміти своїм свідомістю. А Марія Петрівна підводила підсумок бесіди: — Ви, Христина, залишайтеся тут і, будь ласка дочекайтеся Євгена Івановича. Якщо він вас дійсно любить, то ні за що не вижене вас з цього будинку. Нехай цей будинок тепер буде вашим. А я, мабуть, зберу зараз речі і піду. — Куди ж ви підете, Марія Петрівна, — вже з співчуттям сказала Христина. — Та ви не турбуйтеся, мені є, де жити. Слава богу у мене ще є батьківська квартира. Можете передати моєму чоловікові, що я бажаю вам щастя і завтра ж подаю на розлучення. Тільки опинившись в батьківській квартирі, Марія Петрівна початку осмислювати те, що сталося. Багато років тому, коли вона вчилася в інституті, до неї став залицятися ставний красень, її однокурсник Євген. Відразу після закінчення інституту вони розписалися. Потім через рік народився син, а через два роки після його народження народилася дочка.

    На Марію відразу обрушилися всі тяготи сімейного життя: прибирання, прання, догляд за дітьми. Про кар’єру довелося забути. А ось у її чоловіка кар’єрний ріст був стрімким. Коли Євген повертався з роботи додому, то його завжди чекали охайні діти, смачну вечерю і чиста квартира. І все це завдяки старанням дружини. Потрібно віддати належне і чоловікові. Євген непогано заробляв і в родині завжди був достаток. Але чим вище злітав Євген Іванович по службових сходах, тим все рідше він з’являвся вдома. Навіть у вихідні дні у нього завжди знаходилися службові справи. Та й відрядження були не рідкістю. Ще в молоді роки Марія стала помічати, як поступово змінювалося ставлення чоловіка до неї. Чоловік вміло конспірувався і доказів в його зраді у неї не було. Але як жінка, вона відчувала, що чоловік не зберігає їй вірність. Що вона могла зробити тоді по молодості з двома дітьми на руках … піти і кинути дітей?

    Але таке їй і в голову не могло прийти. Піти від чоловіка разом з дітьми? Але вона не була впевнена, що зможе забезпечити їм безбідне життя. І Марія змирилася зі своєю долею. До роботи вона повернулася тільки тоді, коли її діти вчилися в старших класах. І повернулася не тому, що відчувала матеріальні труднощі, а для того, щоб уникнути гнітючого самотності. Коли діти виросли і визначилися з вибором професії, коли вони стали жити самостійно в своїх сім’ях, то Марія Петрівна зрозуміла, що міняти щось в житті вже пізно. І ось це сьогоднішня подія відкрило їй очі. Вона раптом зрозуміла, що більше не бажає проводити жодного дня під одним дахом з людиною, який давно її розлюбив. Та й вона до нього не мала вже ніяких почуттів. Увечері чоловік Марії Петрівни приїхав за нею до домовленостей. — Ну це що за фокуси, Марія? Я не збираюсь розлучатися з тобою. Та й власне кажучи, я не впевнений, що ця дитина від мене.

    Я ж не дурень. І уявляю, що потрібно молодим дівчатам від заможних чоловіків. В першу чергу гроші. — Слухай, Жень, не треба виправдовуватися, — перебила дружина Марія Петрівна, — мені без тебе однією, чесне слово, спокійніше. — А як же діти, — журився Євген Іванович, — якщо вони заявляться в гості, як я їм все це поясню? — Як є, так все і пояснимо. Вони дорослі, зрозуміють, — поставила крапку в розмові з чоловіком Марія Петрівна. Після розлучення з дружиною, Євген Іванович не став узаконювати шлюб з Христиною. Христина і раніше жила в квартирі, подарованої їй Євгеном Івановичем. А незабаром у нього з’явилася нова кохана. Діти Марії Петрівни і Євгена Івановича ходили тепер в гості тільки до матері. Батько, якого вони майже не бачили в дитинстві, став для них ще більш далеким. А Марія Петрівна раділа кожній зустрічі з дітьми і внуками, вважаючи, що це і є її щастя.

    Источник

    У Геронимівці на поріг сільської ради поклали міну

    У селі Геронимівка Черкаського району до приміщення сільської ради принесли міну. Про це виданню “Вичерпно” стало відомо з власних джерел.

    Цю інформацію у коментарі підтвердив речник управління Нацполіції у Черкаській області Дмитро Грищенко.

    – Дійсно, такий факт був зафіксований. Люди прийшли на роботу і знайшли на порозі приміщення предмет, схожий на міну. Як з’ясувалося, вона була учбовою, — зазначив він.
    За словами Дмитра Грищенка, за даним фактом відкрито кримінальне провадження.

    Поділитись

    ПЕРЕДОВИЦЯ

    blank

    Лікарі розповіли, чи можна курити люльку без шкоди для здоров’я

    ВІДЕОРЕПОРТАЖ

    blank

    До ювілею Світлані Журбі вручили відзнаку та орден

    Опитування

    Завантажується .

    Блоги

    blank

    В Черкасах хочуть поприбирати старі рекламні борди

    19.04.2023 | 13:03 | Блоги, Новини, Суспільство, Топ-тема, Черкаси

    blank

    Діяти наступально і на гуманітарному духовному фронті…

    07.10.2022 | 14:38 | Блоги, Леонід Даценко

    blank

    Прапори, автомати та патріотичні флешмоби: черкащани єднаються перед лицем загрози

    15.02.2022 | 13:21 | Блоги, Тетяна Воронцова

    blank

    Російський терор дістався до Черкас

    18.01.2022 | 15:49 | Блоги, Тетяна Воронцова

    blank

    Нардепка Шпак має скласти мандат і йти на перевибори

    15.12.2021 | 17:25 | Блоги, Леонід Даценко

    НАЙБІЛЬШ ЧИТАНІ

    • Загинув командир штурмового взводу Євгеній Біліченко із Золотоніщини 12.04.2023
    • Тримайте в обидві жмені: науковець про повінь, розорювання та… 14.04.2023
    • Не заводиться без подиху в алкотестер: у селі на Черкащині —… 16.04.2023
    • Будинок трауру в Черкасах – місце, що колись дарувало радість 17.04.2023
    • На Черкащині безкоштовно здають в оренду будинок із собакою 13.04.2023
    • Черкасці просять повернути автобусний маршрут № 33 12.04.2023
    • Ексочільник Черкаської ОДА святкував Великдень за кордоном 17.04.2023
    • Передумали: в Умані відмінили проведення сесії, на якій мали… 14.04.2023
    • Весняна повінь: на Черкащині Дніпро підтоплює села 14.04.2023
    • У Черкасах врятовано чоловіка, який переплив до острова та не… 13.04.2023

    Источник

    Читайте так же:
    Порожек для ламината со скрытым креплением размеры
Ссылка на основную публикацию